Моделі інноваційного розвитку

Abstract

Метою статті є розробка моделі інноваційного розвитку України із врахуванням сучасних тенденцій глобалізації економіки. Розглянуто застосування поняття «інновація» залежно від концептуальності та змістовної спрямованості. Проаналізовані моделі інноваційного процесу, які є чисто структурними і характеризуються значним спрощенням уявлень про інноваційний процес, ігноруванням інформаційних та управлінських потоків, порушенням деяких динамічних зв’язків і послідовності функцій. Але такі спрощені моделі дають можливість застосовувати принципи методології управління процесами і визначати «вузькі місця» інноваційного процесу: витратні центри, дублювання функцій, а також відсутність або неповноту інформації. Перша модель інноваційного процесу «технологічний поштовх» – описується у вигляді лінійної послідовності циклічно повторюваних етапів. У другій моделі інноваційного процесу – «виклик ринку» – ринок є джерелом інноваційних ідей і формує замовлення на інноваційну розробку, яке передається або корпоративному дослідницькому центру тієї компанії, яка проводила маркетингові дослідження, або зовнішній дослідницькій структурі – університету, лабораторії і т.п. Третя модель інноваційного процесу полягає у виділенні логічно послідовних, функціонально відокремлених, але взаємодіючих і взаємозалежних етапів. Четверта модель інноваційного процесу – це японська модель передового досвіду, що відрізняється акцентом на паралельну діяльність інтегрованих груп, зовнішні горизонтальні і вертикальні зв'язки. Вибір базової моделі інноваційної діяльності багато в чому обумовлений історично сформованими інституційними системами. В результаті проведених досліджень нами запропонована концепція ітераційного маркетингу – який повторюється на всьому протязі інноваційного циклу комплексу специфічних заходів, результатом яких є активне формування як самої продукції або послуги, так і майбутніх ринків для її споживання.